Іван Скоропадський — гетьман Війська Запорозького, державний діяч і ктитор Києво-Печерської лаври. У складний для Гетьманщини час він продовжив традицію підтримки православних монастирів, а після нищівної пожежі 1718 року долучився до відбудови головного храму Лаври — Успенського собору.
Іван Скоропадський народився близько 1646 року. Служив військовим канцеляристом, полковим писарем, генеральним бунчужним і осавулом, а згодом став стародубським полковником. Належав до оточення Івана Мазепи та виконував його дипломатичні доручення. У 1708 році Скоропадського обрали гетьманом. На цій посаді він пробув до 1722 року, намагаючись протидіяти обмеженню автономії Гетьманщини московською державою.
Особливе місце в благодійній діяльності Скоропадського посідала Києво-Печерська лавра. У ніч на 22 квітня 1718 року тут сталася велика пожежа, яка знищила майже всі дерев’яні споруди, пошкодила кам’яні храми, а також лаврську бібліотеку й архів.
Гетьман долучився до відновлення обителі, зокрема надавши кошти на відбудову Успенського собору. З його підтримкою пов’язують і нове оздоблення храму після пожежі — створення стінописів. Про внесок Скоропадського свідчить запис 1721 року з особистим підписом гетьмана.
Пам’ять про його ктиторство закарбували й у самому храмі. У 1720-х роках Скоропадського зобразили на стіні Успенського собору серед благодійників Києво-Печерської лаври — поруч із Богданом Хмельницьким.
У 1834 році за дорученням митрополита Євгенія Болховітінова з двох гетьманських портретів зробили живописну копію в натуральну величину. Того ж року обидва зображення на стінах собору зафарбували на виконання синодальної заборони портретних зображень у храмах. Нині ця копія зберігається в колекції Національного заповідника «Хортиця».