Преподобний Микола Святоша, правнук Ярослава Мудрого та онук великого київського князя Святослава Ярославича, першим серед князів України-Русі, відмовився від світської влади і прийняв чернечий постриг.
У миру він мав ім’я Святослав і був сином чернігівського князя Давида Святославича. У 1099–1100 роках правив у Луцьку, а в 1106-му — в Острі. 17 лютого того ж року Святослав Давидович став ченцем Печерської обителі і отримав ім’я Микола.
Як оповідає Києво-Печерський патерик, колишній князь виконував різні чернечі послухи: служив при брамі, працював на кухні, заготовляв дрова та доглядав закладений ним сад.
Микола Святоша передав монастирю власну бібліотеку та замовляв переклади книжок з іноземних мов. Так преподобний долучився до розвитку книжної культури обителі.
тут був видалений абзац про лікарню
Навіть після прийняття чернецтва Микола Святоша зберігав авторитет серед князів. У 1142 році він узяв участь у примиренні представників чернігівської князівської династії під час міжусобного конфлікту. Про цю подію згадує «Літопис руський».
За церковною традицією, не підтвердженою джерелами, Микола Святоша вважається фундатором Троїцької надбрамної церкви. Храм, зведений на початку XII століття, над головною брамою Лаври, єдина пам’ятка часів Княжої Русі, яка жодного разу не руйнувалася.
Мощі Миколи Святоші нині спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.