Василь-Костянтин Острозький — князь, київський воєвода, один із найвпливовіших діячів Речі Посполитої та найбільших вкладників Києво-Печерської лаври свого часу. Син великого гетьмана литовського Костянтина Острозького продовжив справу свого роду передусім через підтримку освіти, культури та православної церкви.
У 1576 році князь заснував Острозьку академію — перший вищий навчальний заклад на українських землях. Тут викладали провідні науковці свого часу, а в Острозькій друкарні 1581 року побачила світ Острозька Біблія — перше повне друковане видання Біблії церковнослов’янською мовою.
Василь-Костянтин Острозький виступив проти Берестейської унії 1596 року, підтримував православні осередки та згуртовував довкола себе духовних і культурних діячів. Завдяки своєму впливу й величезним володінням князь здобув славу «некоронованого короля України».
Особливе місце в його діяльності посідала Києво-Печерська лавра. Василь-Костянтин продовжив давні зв’язки князівського роду з обителлю. Про шанування князя та його родини свідчать і численні записи в лаврських поменниках.
Саме Василь-Костянтин увічнив у головному храмі Лаври пам’ять свого батька, похованого тут 1530 року. У 1579 році його коштом в Успенському соборі встановлено величний надгробний пам’ятник, імовірно створений майстром Себастьяном Чешеком. Князя зобразили в обладунках як воїна, що спочиває після битви. Надгробок майже чотири століття прикрашав собор, але був знищений разом із храмом у 1941 році. У межах спільного українсько-литовського проєкту пам’ятку відтворюють: 24 серпня 2021 року відбулося урочисте відкриття першої черги відновленого надгробного пам’ятника.
Ще одним свідченням зв’язку князя з Лаврою стала золота медаль із його портретом. Її знайшли 1898 року в Успенському соборі серед великого скарбу монет і медалей, захованого в закладеній ніші. Згодом коштовності наказали продати імператорському Ермітажу в Санкт-Петербурзі. Медаль Василя-Костянтина Острозького, знайдена в Києво-Печерській лаврі й вивезена з України понад століття тому, залишається в російському музеї й нині.