Успенський собор — головний храм Києво-Печерської лаври та одна з найважливіших сакральних споруд княжої доби. Він став першим кам’яним храмом Печерського монастиря і на століття визначив духовне та архітектурне обличчя Лаври.
Собор заклали у 1073 році за участі преподобного Феодосія та печерської братії. Князь Святослав не лише подарував землю й кошти на будівництво, а й, за переказом, власноруч копав рів під фундаменти майбутнього храму. Освятили Велику церкву у 1089 році на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
Успенський собор став архітектурним взірцем для багатьох храмів Русі. За його зразком будували церкви в Ростові, Суздалі та інших містах. Це ще раз нагадує, що саме Київ був центром, який задавав напрям розвитку сакральної архітектури. На жаль, більшість цих пам’яток сьогодні опинилися на території сучасної росії.
Із собором пов’язаний і початок великої мистецької традиції Лаври. Його інтер’єр прикрашали мозаїки та фрески, над якими працювали грецькі майстри. У них навчався молодий чернець Аліпій — перший відомий український іконописець, що увійшов до пантеону печерських преподобних.
Протягом віків Успенський собор був почесним місцем останнього спочинку князів, церковних діячів і меценатів. Тут були поховані Петро Могила, Єлисей Плетенецький, Памво Беринда, князь Костянтин Острозький та інші постаті, які вплинули на розвиток української духовності, освіти та культури.
За свою історію собор неодноразово переживав руйнування, пожежі та перебудови. Після навали Батия його відновив князь Семен Олелькович, а у XVIII столітті храм набув барокового вигляду, що став невід’ємною частиною образу Лаври.
Найбільшої ж втрати собор зазнав 3 листопада 1941 року, коли під час нацистської окупації Києва його було висаджено в повітря. Відбудували Успенський собор уже в незалежній Україні у 1999–2000 роках. Велику церкву освятили 24 серпня 2000 року — так головний храм Лаври повернувся в історичний силует Києва.
Проте випробування для собору не завершилися. У ніч на 15 червня 2026 року під час масованої російської атаки на Київ російський шахед влучив у Стефанівський приділ Успенського собору. Пожежа знищила понад 80% покрівлі храму, однак рятувальникам вдалося не допустити поширення вогню всередину та врятувати найбільший в Україні 25-метровий іконостас. Уже за кілька днів собор накрили аварійним покриттям, розпочавши новий етап його відновлення.
Як відвідати Успенський собор
Успенський собор тимчасово закритий для відвідувачів у зв’язку з відновлювальними роботами після російської атаки 15 червня 2026 року. Оглянути храм можна лише зовні.